Історія України

Практичне заняття "Культура України в роки війни"

Завдання учням: опрацювати текст підручника, додаткову літературу, документи, візуальні джерела та підготувати презентації згідно плану проведення заняття.

1. Освіта  наука УРСР у роки війни.

2. Наука УРСР у роки війни.

3. Внесок українських діячів культури в перемогу над ворогом.

- література

- театр

- кіно

- образотворче мистецтво

- музика

4. Розвиток культури на окупованих територіях. Нищення окупантами української культури.

Матеріали для учнів.

1. Освіта і наука УРСР у роки війни.

  Війна стала великим випробуванням для української науки і культури. Вона руйнувала історичне надбання українського народу, завдавала великої шкоди історичним пам'яткам, освіті, науці, мистецтву тощо.

   Обставини воєнного часу змусили евакуювати школи України у східні райони СРСР, де в місцях компактного проживання українців відкривалися школи з українською мовою навчання. Близько 5,5 тис. українських педагогів працювали в Саратовській, Куйбишевській, Сталінградській, Новосибірській, Пермській, Свердловській, Омській областях РРФСР та Середній Азії. Тут функціонували близько ста загальноосвітніх шкіл з українською мовою навчання.

    З початком війни припинили свою діяльність і були евакуйовані у глибинні райони СРСР вищі навчальні заклади. Частково відновити їх роботу вдалося тільки 1942 р.: у Казахстані розпочав роботу об'єднаний український університет у складі Київського та Харківського університетів, Одеський університет у Туркменії. Наукові установи України також було перебазовано в східні райони СРСР. Більшість підрозділів Академії наук УРСР та її Президія знаходились в Уфі (з 1943 р. — у Москві). Поєднуючи свої зусилля з вченими і науковцями інших республік, представники української науки брали активну участь у розробці нових видів озброєння. У роки війни тематика багатьох інститутів була переведена відповідно до потреб воєнного часу.

    При президії АН УРСР був створений Науково-технічний комітет сприяння обороні, який очолив президент АН УРСР О. Богомолець.

    На оборонні програми працювали 8 лабораторій фізико-технічного інституту АН УРСР. Вони розробляли військові прилади для авіації, радіолокації і пеленгації. Інститут чорної металургії випробував бойові якості артилерійських систем. Інститут будівельної механіки виконував завдання командування ВПС. Інститут електрозварювання АН УРСР на чолі з відомим вченим Є. Патоном застосував метод автоматичного дугового зварювання під флюсом при зборці корпусів танків, що покращило якість танків та швидкість їх виробництва. Завдяки цьому радянська танкова промисловість випустила танків у два рази більше, ніж Німеччина (102 тис. проти 48 тис.).

   Академік О. Богомолець разом з колегами Інституту клінічної фізіології винайшов сироватку для лікування ран. Тільки за 1943 р. її було виготовлено 3 млн. доз препарату. Інститут біохімії АН УРСР (академік О. Палладій) створив препарат для згортання крові. У Новосибірську діяв інститут-госпіталь з діагностики і терапії проникаючих поранень грудної клітки. Завдяки розробленим новим методам лікування вдалося значно скоротити смертність серед поранених. Група наукових працівників клінічної медицини під керівництвом академіка М. Стражеско, досліджуючи інфекцію і сепсис ран, вдосконалили систему лікування, завдяки якій вдалось врятувати сотні тисяч бійців. Хірург-офтальмолог академік В. Філатов очолив у Ташкенті Український інститут хвороб ока, успішно здійснював операції на роговиці ока і тим самим урятував зір багатьом пораненим бійцям.

Великим був внесок і вчених-суспільствознавців, головним завданням яких було зміцнення морального духу народу та армії.

     На визволених територіях відновлювали свою роботу школи, вищі  навчальні заклади, підрозділи АН УРСР. Мільйони дітей, а також дорослого населення сіли за парти, велика кількість молоді заповнила студентські аудиторії вузів. У 1945 р. в Україні стали до ладу 30,5 тис. шкіл, 154 вищі навчальні заклади, сотні середніх спеціальних навчальних закладів. Відновлюються науково - дослідницькі інститути системи Академії наук України, утворюється ряд нових, зокрема в галузі кібернетики. Інститут мови і літератури в 1945 р. видає "Нариси історії української літератури", проте вже через рік приймається розгромна постанова ЦК КП9б)У про перекручування і помилки у висвітленні всесвітньої історії українскьої літератури в зазначеному нарисі. Постанова засуджувала "прояви ворожих буржуазно - націоналістичних тенденцій" в дослідженні літературних процесів.

2. Внесок українських діячів культури в перемогу над ворогом.

     Вагомий внесок в розгром фашистських загарбників належить і українській літературі та мистецтву. На фронт добровільно відправилися А. Головко, І. Ле, С. Скляренко, Я. Качура, Л. Первомайський, П. Усенко та інші. Загалом 109 з 200 членів Спілки письменників України були на фронтах. Загинув кожен четвертий. За роки війни українські письменники написали понад 120 книжок, збірок, брошур. В основному українські письменники працювали військовими кореспондентами, редакторами 50 фронтових видань (газет, фронтових листків).

    31 липня 1941 р. вийшов перший номер газети «За радянську Україну!», призначеної для партизан. До редколегії газети входили М. Бажан, В. Васильківська, А. Корнійчук.

    Військовим кореспондентом газети «Красная Армия», потім — «Известия» був О. Довженко, що добровільно прибув на Південно-Західний фронт. За воєнні заслуги він нагороджений орденом Бойового Червоного Прапора.

   У роки війни публіцистика стала головною зброєю майстрів слова. О. Довженко опублікував у цей час глибоко реалістичні твори «Перед боєм», «Мати» (1943 р.). У трагічні дні гітлерівської навали були створені незабутні кінострічки О. Довженка «Битва за нашу Радянську Україну» (1943), «Перемога на Правобережній Україні» (1945). Улітку 1943 р. була завершена одна з головних робіт великого митця — «Україна в огні», яка викликала гостру критику сталінського керівництва.

    Героїко-патріотичні теми знайшли своє віддзеркалення у творах М. Бажана «Клятва», «Данило Галицький», П. Тичини «Йдемо на бій», «Перемагать і жить!», М. Рильського «Слово про рідну матір», А. Малишка «Україно моя», В. Сосюри, О. Корнійчука, піднімали бойовий дух бійців і командирів, надихали їх на героїчні вчинки.

      Патріотичний плакат і сатирична карикатура під час війни домінували в образотворчому мистецтві. Чимало їх створили О. Шовкуненко, М. Дерегус, К. Трохименко, М. Глущенко, В. Касіян та ін. їхня продукція розповсюджувалася на фронті, серед населення прифронтових і окупованих територій, закликаючи до боротьби із загарбниками.

    Понад 100 фронтових концертних бригад, складених із відомих акторів українського театру 3. Гайдай, І. Паторжинського, П. Вірського, Ю. Тимошенка, Ю. Березіна та інших, було відряджено на фронт. З великою віддачею працювали творчі колективи майже 50 евакуйованих з України театрів. Основна увага приділялась виступам у військових частинах, госпіталях, колгоспах, на заводах і фабриках.

     Близько 350 музичних творів, написали під час війни композитори України. Справжніми подіями в українській музиці стали симфонія "Україно моя", написана А. Штогаренком на слова А. Малишка та М. Рильського, кантата "Клятва" на слова М. Бажана, четверта сюїта для симфонічного оркестру Ю. Мейтуса. Чимало ансамблів української пісні й танцю давали концерти на фронті.

    У музичному житті республіки після війни найпомітнішими були поема 11 Дніпро" С. Людкевича, друга симфонія К. Данькевича, опера 10. Мейтуса "Молода Гвардія" та ін. Низку творів, переважно вокального жанру, написав В. Барвінський. Деякі з діячів музичного мистецтва, як К. Данькевич, Г. Жуковський, В. Барвінський, були засуджені під час боротьби проти "українського буржуазного націоналізму". Безпідставних нападок зазнали М. Вериківський, М. Колесса, Б. Лятошинський та ін.

     Велику роль у мобілізації і піднятті бойового духу населення на боротьбу з фашизмом справляло радіо. Воно ставало джерелом достовірної інформації на фронтах для громадян, що мешкали на окупованих територіях. У листопаді 1941 р. почали роботу українські радіостанції ім. Т. Шевченка в Саратові та «Радянська Україна»! в Москві. У 1942 р. почала свою роботу радіостанція «Партизанка», З 1943 р. у прифронтовій смузі стала працювати пересувна радіостанція «Дніпро».

     Не припинила своє існування преса. У тилу видавалися українські республіканські газети «Комуніст» (з 1943 р. «Радянська Україна») та «Советская Украйна» (з 1944 р. — «Правда України»), «Література і мистецтво» та журнали «Україна», «Українська література” та інші.

   У роки війни важливим ідеологічним засобом стало кіно. Документальна хроніка яскраво доповнювала інформацію газет та радіо. У роки війни не припинялось і створення художніх фільмів. Евакуйовані Київська та Одеська кіностудії створили такі фільми: «Олександр Пархоменко», «Як гартувалася сталь», «Партизани в степах України» та інші. У 1943р. режисер Марк Донской зняв фільм «Райдуга» за однойменною повістю Ванди Василевської. Цей фільм став найкращим досягненням українського художнього кіно повоєнного часу. Картина одержала «Оскара» — премію Академії кіномистецтва США, а в 1946 р. була удостоєна Державної премії СРСР.

    Українська культура в роки Другої світової війни виховувала почуття любові до України і ненависті до загарбників, розкривала історичне значення боротьби з нацизмом.

     Після звільнення України значна робота велась у справі відновлення театрів в обласних та районних центрах і у пристосованих приміщеннях започатковували демонстрацію кінофільмів. Відновлювався випуск обласних та районних газет, вступили в дію обласні та районні бібліотеки, налагоджувалася робота видавництв тощо.

3. Розвиток культури на окупованих територіях. Нищення окупантами української культури.

Нацистсько-німецька окупація призвела до глибокого занепаду української культури. Нова влада дозволяла в Україні тільки початкову освіту для дітей віком від 9 до 12 років. Українська молодь була позбавлена можливості одержати повноцінну вищу освіту. Невимовне обурення серед українців Галичини викликала заборона на існування Наукового товариства ім. Т. Шевченка.

Всеосвіта › Перейти на сторінку документа

      Трагедією для України стало пограбування нацистами її культурних цінностей. Спеціальна інструкція, яка надійшла з Берліна до окупованих областей, повідомляла: «Як тільки війська займуть яке - не будь велике місто, негайно туди виїздять начальники спец команд, з різними спеціалістами. Вони оглядають музеї, картинні галереї, виставки, культурні й художні установи, з'ясовують, у якому вони (находяться стані, і конфіскують усе, що становить цінність». За матеріалами Державної Надзвичайної Комісії по розслідуванню злочинів нацистських загарбників було встановлено: в Україні окупанти зруйнували 151 музей, 9 тис. клубних приміщень, 660 кінотеатрів, 110 корпусів вузів, понад 8 тис. шкіл, 62 театральні приміщення, вивезли до Німеччини 330 тис. найцінніших музейних експонатів та понад 50 млн книг. Зруйновано і пошкоджено велику кількість пам'ятників архітектури. Жертвами нацистського «нового порядку» стали відомі представники української інтелігенції: І. Рогач, О. Теліга, О. Кандиба (Ольжич) та багато інших. 

Завдання учням. Переглянути фільм, висловіть власну точку зоруна історічну подію

 Контрольна робота за І семестр (орієнтовні питання)

Дати

Початок Другої світової війни

Початок радянсько- німецької війни

Чехословацько-радянський договір щодо кордонів України

Передача Криму до складу УРСР

Звільнення Дніпропетровська

Загибель Р.Шухевича

операція «Вісла»

Бессарабія і Північна Буковина увійшли до складу УРСР

 Україна стає спів засновницею ООН на конференції у Сан – Франциско

  Засудження культу особи Сталіна на ХХ з’їзді КПРС8 жовтня 1944 р

Поняття

Остарбайтери, колабораціоністи, «відлига», «ждановщина», «шістдесятники», «десталінізація», «лібералізація»

Встановіть відповідність між видами мистецтва та іменами митців, що їх вони розвивали за
доби «відлиги».
1 література                                 А Борис Лятошинський, Георгій Майборода, Лев Ревуцький
2 образотворче мистецтво          Б Амвросій Бучма, Наталія Ужвій, Гнат Юра
3 театральне мистецтво              В Тетяна Яблонська, Катерина Білокур, Марія Приймаченко
4 музика                                        Г Максим Рильський, Михайло Стельмах, Григорій Тютюнник

1 Історія                                      А Василь Симоненко, Іван Драч, Ліна Костенко
2 Поезія                                        Б Олена Апанович, Михайло Брайчевський, Олена Компан
3 Літературознавство                В Алла Горська, Любов Семикіна, Галина Севрук, Панас Заливаха
4 Образотворче мистецтво       Г Сергій Параджанов, Юрій Іллєнко, Леонід Осика
                                                     Д Іван Дзюба, Євген Сверстюк, Іван Світличний
Питання ІУ рівня
З вражень американського туриста: «... продовольчі магазини… ми бачили розкішні продукти Радянського Союзу: великі банки з ікрою, гори ковбас, сири, риби і навіть дичина.. На вулицях майже не чути сміху, не видно посмішок. Жінки дуже мало або й зовсім не користувалися косметикою ..їх одяг акуратний, але не нарядний. Більшість чоловіків носили військову форму, хоча вони вже не служили в армії. Форма була єдиним одягом, який вони мали».
 Зі статті у журналі «Радянська жінка» за 1946 р. №5:«Поради господаркам: як краще прати білизну. Насамперед готують розчин. На відро теплої води кладуть 1/2 соди. Потім у цьому розчині намочують білизну і дають так полежати не менше 12 годин. Віджавши білизну, її кладуть виварювати, заллявши новим розчином: на відро води додають ½ склянки денатурату, з столових ложки нашатирного спирту і ½ склянки соди. Білизну треба кип’ятити 1 годину . Після цього її слід добро прополоскати…»

-          Про які явища повсякденного життя йде мова в документі? Дайте оцінку рівня життя   міського населення у повоєнні роки.

Історик І.Рибак про соціально – побутовий стан українського повоєнного села: « П’ятирічним  планом на 1946-1950 рр. передбачалося спорудити на кошти колгоспників та селян за допомогою державного кредиту 1,2 млн. будинків . Проте… було зведено лише… 54,6 від державного плану. На 1 березня 1949 р .  в землянках проживало  більше 50 тис., а на чужій житловій площі – 48 тис. колгоспників. Нестача будівельних матеріалів, кваліфікованої робочої сили змушувало людей споруджувати примітивне житло…нові будинки ..здебільшого являють собою чотиристінну хату з великою піччю в кутку. Стени більшості хат сплетені   з хмизу.. обмазані глиною з двох боків. Дахи солом’яні…Вікна.. маленькі…»

-          На основі документа дайте оцінку умовам, у яких жили селяни у повоєнні роки. Що вам ще відомо про рівень життя на селі? Наведіть приклади.

Готуємося до тематичного оцінювання з теми

"Україна в перші повоєнні роки"

Дати

Ліквідація УГК
Приєднання Криму до УРСР
Операція "Вісла"
Голод в Україні
Арешт останього командира УПА В.Кука
Входження України до складу ООН
Скасування карткової системи в УРСР
 Рік суцільної колективізації західних областей
Перші повоєнні вибори до Верховної Ради УРСР

Історичні особи

Р.Шухевич, Я.Галан, Д.Мануїльський, Й.Сліпий, А.Шептицький,

Робота з картою

Які землі відійшли до УРСР згідно з радянсько-польським, радянсько- румунським,
радянсько - чехословацькм договорами.

Основні питання
Особливості розвитку УРСР у повоєнний період.
Порівняйте процеси колективизації та індустріалізації на західно українських земліях з аналогічними процесами в Наддніпрянькій Україні
Боротьба ОУН-УПА в повоєнні роки

Завдання учням. Переглянути фільм та скласти твір -есе "На шляху до Незалежності"